1. Словник української мови в 11 томах

жерцем

ЖЕРЦЕ́М, присл., рідко. З жадібністю; жадібно.

Ненавидять, гонять, б’ють, жерцем пожирають [злі люди] (Чуб., V, 1874, 448).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жерцем — жерце́м прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. жерцем — присл., рідко. З жадібністю; жадібно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жерцем — Жерцем нар. Алчно. Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448. Словник української мови Грінченка