живність
ЖИ́ВНІСТЬ, ності, ж., збірн., розм.
1. Свійські тварини, птиця.
[Тиберій:] Їдуть на базар вози, везуть.. на продаж всяку живність: поросята, чуєте, як кувікають? Качки такають, гуси герготять, кури сокочуть! (Кроп., V, 1959, 246);
Чи тільки сама живність гостей вражала? Були тут і плуги, що камінь вивертають (Горд., І, 1959,607).
2. Живі істоти, признач. для їжі.
Жолкевський видав наказ, яким забороняв під страхом смерті надвозити або продавати запорозькому війську будь-яку живність чи харч (Тулуб, Людолови, І, 1957, 407);
Дрібно б’ючи крильцями, воно [галченя] з карканням розкривало дзьобик, а мати клала йому в рот якусь живність (Шиян, Гроза.., 1956, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- живність — Жи́вність: — пожива, харчі [X] — пожива, харчі; свійські тварини, птахи та ін [21] — пожива, харчі; свійські тварини, птиця, живі істоти, призначені для їжі [1] — харчі, їжа [IV-VI] — харчі [VII] Словник з творів Івана Франка
- живність — жи́вність іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- живність — -ності, ж., збірн., розм. 1》 Свійські тварини, птиця. 2》 Живі істоти, признач. для їжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- живність — живність (живность) харчі, продовольство, припаси, пожива, корм Словник застарілих та маловживаних слів
- живність — Жи́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- живність — Живність, -ности ж. Пища, продовольствіе, припасы. Мкр. Н. 31. Як полетів старий сокіл на чужу україну живности доставати. КС. 1882. XII. 493. Словник української мови Грінченка