живо
ЖИ́ВО, присл.
1. Виразно, яскраво, чітко.
Ціла подія живо стояла перед очима (Коцюб., І, 1955, 405);
Повість [«Плем’я дужих»] Ткача тим хороша, що автор зумів живо описати комсомол (Смолич, VI, 1959, 198).
2. Енергійно, пожвавлено, з пришвидшенням темпу.
Мов від окропу я метнувся живо (Фр., XIII, 1954, 67);
Раптом бачим: шумно, живо гурт хлоп’ят на нас біжить (Тич., II, 1957, 325);
Усі вони живо.. розмовляють про будову хати (Черемш., Тв., 1960, 87);
// Дуже, посилено.
Треба сказати, що старенька живо цікавиться всім, що оточує її сина (Вол., Озеро.., 1959, 59).
3. За короткий відрізок часу; швидко.
Під верхом лісок був невеликий. Сей ми перебігли дуже живо (Фр., XIII, 1954, 345);
Палій з Паликопою випотрошили кабана й підсвинка — живо упорались, по-запорозьки (Морд., І, 1958, 110).
Значення в інших словниках
- живо — Скоро, А ви всі живо до рискалів. [ЗБ 211]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
- живо — жи́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- живо — див. дуже; швидко Словник синонімів Вусика
- живо — Жи́во. Швидко. — Чи чула ви що про українофілів, — спитав він [Грінка] живо. — Ні! — відповів Гірченко по хвилі надуми (Галіп, 46) // порівн. пол. żywo -швидко, хутко, рос. живо — быстро, укр. діал. живо — швидко, хутко. Українська літературна мова на Буковині
- живо — присл. 1》 Виразно, яскраво, чітко. 2》 Енергійно, пожвавлено, з пришвидшенням темпу. || Дуже, посилено. 3》 За короткий відтинок часу; швидко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- живо — Жваво, баско, бадьоро, моторно, хутко, швидко, прутко, порско, пустотливо, рухливо, шпарко, див. бистрий, молодцювате, рвучко, стрімголов Словник чужослів Павло Штепа
- живо — Живим Словник застарілих та маловживаних слів
- живо — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови