живущий
ЖИВУ́ЩИЙ, а, е.
1. Який зміцнює, підживлює, надає сили, енергії.
Дітвора не боїться сонця. Лише дорослі жахаються тої живущої променястої енергії (Досв., Вибр., 1959, 13);
Вона [земля] зітхає й шепоче тихо: ..Я багата, родюча, я зберегла живущі соки для насіння, я нагодую всіх, всіх (Ів., Вел. очі, 1956, 101).
2. заст. Живий.
Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва (Вовчок, І, 1955, 223);
// у знач. ім. живу́ще, щого, с. Те, що живе, існує.
— Усе живуще має однакову долю, все, що живе, — мусить врешті померти, — потішає отаман (Коцюб., II, 1955, 151).
Живу́ща та (і) цілю́ща вода́; Живу́ща-цілю́ща води́ця, нар.-поет. — вода, що оживляє і зціляє.
Думає собі [дівчина]: — Оживлю його [Юрка], коли знайду живущу і цілющу воду (Калин, Закарп. казки, 1955, 96).
Значення в інших словниках
- живущий — живу́щий прикметник Орфографічний словник української мови
- живущий — (живильний) живлющий, живлючий, живодайний, животворний; (гойний) цлющий, оживлющий; ЗСТ. який живе, живий. Словник синонімів Караванського
- живущий — -а, -е. 1》 Який зміцнює, підживлює, надає сили, енергії. 2》 заст. Живий. || у знач. ім. живуще, -щого, с. Те, що живе, існує. Великий тлумачний словник сучасної мови
- живущий — Живий, існуючий Словник чужослів Павло Штепа
- живущий — ЖИВЛЮ́ЩИЙ (ЖИВЛЮ́ЧИЙ рідше) (який є джерелом сили, бадьорості; який підживлює, освіжає), ЖИВОТВО́РНИЙ, ЖИВУ́ЩИЙ, ЖИТТЄДА́ЙНИЙ, ЖИВОДА́ЙНИЙ, ОСВІЖНИ́Й, ОЖИВЛЯ́ЮЧИЙ рідше, ЖИВОТВО́РЧИЙ рідше, ОСВІЖА́ЮЧИЙ рідше, ОЖИ́ВЧИЙ рідше. Словник синонімів української мови
- живущий — Живущий, -а, -е 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. МВ. ІІ. 147. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. Шевч. 615. 2) Оживляющій, животворный. Словник української мови Грінченка