живучість

ЖИВУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. живу́чий 2, 3.

Живучість мистецтва залежить не лише від ваги його ідейного змісту, а й від того, наскільки цей зміст виллється в адекватну художню форму (Рад. літ-во, 2, 1957, 17);

На початку війни соціал-зрадники і опортуністи вихвалялися з приводу живучості капіталізму.. (Ленін, 29, 1951, 140).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живучість — живу́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. живучість — -чості, ж. Властивість за знач. живучий 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. живучість — Живу́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. живучість — Живучість, -чости ж. Живучесть. Желех. Словник української мови Грінченка