живість
ЖИ́ВІСТЬ, вості. ж. Абстр. ім. до живи́й 2.
Малі чорні очі [чоловіка] мали живість ящірки (Фр., V, 1951, 9);
Використання прямої мови надає пісні живості, динамічності (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 157).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me