1. Словник української мови в 11 томах

живісінький

ЖИВІ́СІНЬКИЙ, а, е. Пестл. до живи́й 1.

То були живісінькі люди. Один був старий рибалка, Панас Круть, а другий — молодий, Панько (Н.-Лев., 1, 1956, 54);

Він кладе в інкубатор яйце — Звичайнісіньке куряче яйце, а за три тижні звідти — пі-пі! Курча! Живісіньке курча! (Донч., VI, 1957, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живісінький — живі́сінький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. живісінький — [жиев’іс'ін'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. живісінький — -а, -е. Пестл. до живий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. живісінький — Живі́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. живісінький — Живісінький, -а, -е Совершенно живой. Словник української мови Грінченка