1. Словник української мови в 11 томах

жигалка

ЖИ́ГАЛКА, и, жін. Кровосисна муха, що розвивається в гною і є переносником збудників багатьох інфекційних хвороб.

Жигалка.. зовнішнім виглядом схожа на кімнатну муху: розмір її 5—6 мм, в неї є чорні поздовжні смужки на грудях і темно-бурі плями на черевці (Підручник дезинфекції, 1953, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жигалка — жи́галка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жигалка — -и, ж. Кровосисна муха, що розвивається в гною та є переносником збудників багатьох інфекційних хвороб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жигалка — Жалиця Словник чужослів Павло Штепа