жилий
ЖИЛИ́Й, а́, е́, рідко. Пристосований, признач. для життя людей.
Вони бігали, наклеювали скрізь великі і маленькі папірці: і на жилих будинках, і на воротях заводів і фабрик (Ів., Вел. очі, 1956, 20);
Кожного року вводиться в експлуатацію багато десятків тисяч нових упорядкованих жилих будинків (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 112);
// В якому живуть люди.
Фельдфебель повертається до жилого кутка теплушки: — Налий випити, Рудольф… (Ю. Янов., І, 1954, 187);
На жилій палубі і в кубриках, де розмістилася команда есмінця «Стремительный», гостро пахло ліками (Кучер, Чорноморці, 1956, 66).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жилий — жили́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- жилий — [жиелий] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- жилий — -а, -е, рідко. Пристосований, признач. для життя людей. || В якому живуть люди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жилий — Житловий Словник чужослів Павло Штепа