жилкування

ЖИЛКУВА́ННЯ, я, с., біол. Система розміщення жилок на листках рослин та крилах комах.

Листок [картоплі сорту Київський] середньої величини, серед-ньорозсічений, з середнім жилкуванням (Картопля, 1957, 192);

Жилкування крил допомагає визначити ті чи інші роди або види комах (Шкідн. поля.., 1949, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жилкування — жилкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. жилкування — -я, с., біол. Система розміщення жилок на листках рослин та крилах комах. Великий тлумачний словник сучасної мови