жирнючий

ЖИРНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже жирний.

Товстий крамар і собі приложив жирнючі та слиняві губи (Мирний, III, 1954, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жирнючий — жирню́чий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. жирнючий — див. гладкий; жирний Словник синонімів Вусика
  3. жирнючий — -а, -е, розм. Дуже жирний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жирнючий — Жирнючий, -а, -е Очень жирный. Жирнючі та слиняві губи. Мир. Пов. II. 66. Словник української мови Грінченка