жовтоголовий
ЖОВТОГОЛО́ВИЙ, а, е. З жовтою головою.
Вздовж шляху жовтоголові соняшники нахилилися додолу (Рибак, Опов., 1949, 123);
Раз пішов я в бір сосновий. Між гілок Бачу — скік жовтоголовий Корольок (Біл., Пташ. голоси, 1956, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жовтоголовий — жовтоголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- жовтоголовий — див. жовтий Словник синонімів Вусика
- жовтоголовий — -а, -е. З жовтою головою. Великий тлумачний словник сучасної мови