жовтозілля
ЖОВТО́ЗІ́ЛЛЯ, я, с., збірн. (Sепесіо L.) Трав’янисті бур’яни родини складноцвітих, що цвітуть перев. жовтим цвітом і дають велику кількість насіння.
∆ Жовто́зі́лля лучне́ (Sепесіо Jасоbаеа L.). Багаторічний бур’ян, що росте на полях, луках та лісових галявинах; насіння його до всього чіпляється.
Велика роль в утворенні травостою належить дводольним, а саме: жовтозіллю лучному (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жовтозілля — жовто́зі́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- жовтозілля — -я, с., збірн. Трав'янисті бур'яни родини складноцвітих, що цвітуть перев. жовтим цвітом і дають велику кількість насіння. Жовтозілля лучне — багаторічний бур'ян, що росте на полях, луках і лісових галявинах; насіння його до всього чіпляється. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жовтозілля — Трав'яниста рослина, кущ або дерево родини складноцвітих; в Україні найпоширеніші ж. звичайне, ж. весняне і ж. лучне — бур'яни; деякі види декоративні, кімнатні або квітникові, напр., ж. цинерарія. Універсальний словник-енциклопедія
- жовтозілля — Жовто́зі́лля, -лля, -ллю, -ллям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жовтозілля — Жовтозілля, -ля с. раст. Senecio erucaefolius L. Анн. 326. Словник української мови Грінченка