1. Словник української мови в 11 томах

жовток

ЖОВТО́К, тка́, ч. Жовта речовина, що міститься у середині яйця.

Серед столу в їдальні стояла макітра, повна жовтків, що блищали, як коров’ячі очі (Коцюб., II, 1955, 359);

Жовток відіграє важливу роль в ембріональному розвитку (Укр. біох. ж., XXVIII, 1, 1956, 111);

*Образно. Трава була соковита, як смарагд, посипана яскравими жовтками кульбаби (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16);

*У порівн. Заздрість з жовтими очима, мов жовтки (Г.-Арт., Байки.., 1958, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жовток — жовто́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жовток — див. жовтий Словник синонімів Вусика
  3. жовток — [жоyток] -yтка, м. (на) -yтку, мн. -yтки, -yтк'іy Орфоепічний словник української мови
  4. жовток — -тка, ч. Жовта речовина, що міститься у середині яйця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. жовток — Запасні поживні речовини, що нагромаджуються в яйцеклітині, споживаються при розвитку зародка. Універсальний словник-енциклопедія
  6. жовток — Жовто́к, -тка́, в -тку́; жовтки́, -ткі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. жовток — Жовток, -тка м. Желтокъ. Жовте, як жовток. Ном. № 13155. Словник української мови Грінченка