1. Словник української мови в 11 томах

жовтоцвіт

ЖОВТОЦВІ́Т, у, ч.

1. Назва різних лугових та польових рослин, що цвітуть жовтим цвітом.

2. розм. Трав’яниста рослина, росте в степах і по узліссях, цвіте великими жовтими квітками, використовується в медицині; горицвіт.

Сонечко стиха гріє, вітерок легенький дише, польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт (Мирний, III, 1954, 98);

Жовтоцвіт одцвів, Вогник-мак згорів, Ні тебе не чуть, Ні твоїх листів (Ус., Листя.., 1956, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жовтоцвіт — жовтоцві́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жовтоцвіт — -у, ч. 1》 Назва різних лугових і польових рослин, що цвітуть жовтим цвітом. 2》 розм. Трав'яниста рослина, росте в степах і по узліссях, цвіте великими жовтими квітками, використовується в медицині; горицвіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жовтоцвіт — ГОРИ́ЦВІТ (весняна рослина з великими жовтими квітками), АДО́НІС, ЖОВТОЦВІ́Т розм., ГОРИ́КВІТ розм. Починається місяць квітень, коли все зацвітає — біла береза і проліски, золотий горицвіт та пухнастий срібно-бузковий сон (Ю. Словник синонімів української мови
  4. жовтоцвіт — Жовто́цвіт, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. жовтоцвіт — Жовтоцвіт, -ту м. раст. Желтоцвѣтъ, Adonis vernalis? Польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт. Мир. Пов. II. 76. Словник української мови Грінченка