жолудевий
ЖОЛУДЕ́ВИЙ, рідше розм. ЖОЛУДО́ВИЙ, ЖО́ЛУДЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до жо́лудь.
Як смачно хрустять восени під ногою оці жолудеві чашечки! (Донч., IV, 1957, 52);
// Вигот. з жолудів.
Жолудеве борошно.
∆ Жолуде́вий довгоно́сик — невеликий жук з довгим тонким хоботком, що живе в жолудях.
Перші опалі жолуді на насіння непридатні, бо вони в масі пошкоджені жолудевим довгоносиком (Колг. енц., І, 1956, 703).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жолудевий — жолуде́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- жолудевий — рідше розм. жолудовий, жолудяний, -а, -е. Прикм. до жолудь. || Вигот. із жолудів. Жолудеве борошно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жолудевий — Жолуде́вий і жолудо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)