жорстокий
ЖОРСТО́КИЙ, а, е.
1. Який виявляє суворість, різкість, немилосердність, лютість; безсердечний, безжалісний.
— Карпо чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий сіпака, може, його боятимуться хоч баби та молодиці, — говорила громада (Н.-Лев., II, 1956, 366);
[Аркадій:] Ти філософ, Лідо… Жорстокий філософ… Мене схилили, зламали, а ти спокійно дивишся (Корн., І, 1955, 141);
// Який виражає злобу, суворість; грізний.
Друга половина [обличчя] була затінена й від того здавалася ще жорстокішою (Донч., І, 1956, 69);
// Страшний, жахливий, тяжкий.
Я не хтів уявляти, а гнав од себе жорстокі картини, які проганяли од мене сон,.. (Коцюб., II, 1955, 358);
Цей шолом, розпечений набіло, Надівали на єретика, Певно, на таке жорстоке діло Тільки в папи здійметься рука (Павл., Бистрина, 1959, 45).
2. Який перевищує звичайну норму, звичайний ступінь чого-небудь; тяжкий, важкий.
А був тоді жорстокий час, Ті дні були суворі, Коли ішли бої у нас За п’ятикутні зорі (Рильський, Ілліч.., 1958, 3);
Але в’язні.. не схилялися перед жорстокою долею (Хижняк, Тамара, 1959, 209);
// Пройнятий великою напругою, завзятістю, наполегливістю.
Гра йде своєю чергою, жорстока, болюча і запальна (Коцюб., II, 1955, 264);
Хоч я в жорстокій боротьбі Ні разу осторонь не став, Та все ж, мій краю, я тобі Добра й тепла замало дав (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 53);
// Сильний, різкий, пекучий (вітер, мороз і т. ін.).
Віяв жорстокий норд-ост, відомий морякам під назвою «бора» (Ткач, Моряки, 1948, 98);
В розчинені двері вривався жорстокий мороз (Мик., II, 1957, 49).
Значення в інших словниках
- жорстокий — (який не має жалю) немилосердний, безжалісний, лютий, підеш, нещадний, нелюдський, безпощадний, звіриний. Словник синонімів Полюги
- жорстокий — жорсто́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- жорстокий — Акула, бандит, бандитюга, бандюга, бездушний, безжалісливий, безжалісний, безжальний, безпощадний, безсердечний, безсердий, безсердний, братовбивця, бузувір, бузувірний, бузувірський, бурбон, бурбоняка, вампір, вандал, варвар, вішатель, вовкодав... Словник синонімів Вусика
- жорстокий — Немилосердний, лютий, безжалісний, нещадний, суворий, безжальний, невблаганний, грізний, жорстокосердий, п. канібальський; (- видовище) страшний, жахливий; (- ставлення) бездушний, безсердечний, сил. нелюдський, звірячий, драконівський; (- серце)... Словник синонімів Караванського
- жорстокий — [жорстокией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- жорстокий — -а, -е. 1》 Який виявляє суворість, різкість, немилосердність, лютість; безсердечний, безжалісний. || Який виражає злобу, суворість; грізний. || Страшний, жахливий, тяжкий. 2》 Який перевищує звичайну норму, звичайний ступінь чого-небудь; тяжкий, важкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жорстокий — ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки — позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ рідше, ЖОРСТКИ́Й рідше; НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ... Словник синонімів української мови
- жорстокий — Жорсто́кий, -ка, -ке; -то́кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жорстокий — Жорстокий, -а, -е 1) Жестокій, свирѣпый. А первий імператор такий жорстокий був, що тілько збреши, то й голову зніме. ЗОЮР. I. 124. О, голови сліпії і жорстокі.... заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299. 2) Рѣзкій, язвительный, жесткій. Словник української мови Грінченка