1. Словник української мови в 11 томах

жуїрувати

ЖУЇ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., заст. Віддаватися почуттєвим насолодам; вести життя жуїра.

Їм би сидіти в Парижі, кататися в пишних каретах, жуїрувати і розважатись на банкетах (Кочура, Зол. грамота, 1960, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жуїрувати — жуї́рувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. жуїрувати — -ую, -уєш, недок., заст. Віддаватися почуттєвим насолодам; вести життя жуїра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жуїрувати — НАСОЛО́ДЖУВАТИСЯ ким, чим і без додатка (відчувати велике задоволення, насолоду, щастя), БЛАЖЕ́НСТВУВАТИ без додатка, підсил., УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ) чим і без додатка, підсил., РАЮВА́ТИ без додатка, підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. жуїрувати — Жуї́рувати, -pую, -руєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)