1. Словник української мови в 11 томах

жюрі

ЖЮРІ́, невідм., с. Група спеціалістів, яка вирішує питання про присудження премій та нагород на конкурсах, виставках, змаганнях і т. ін.

На естраді заявляється жюрі конкурсу — п’ять шановних старичків в чорних фраках, з нотами в руках (Коч., II, 1956, 173);

Жюрі фестивалю нагородило дипломами І ступеня два українські колективи (Мист., 6, 1958, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жюрі — Судді Словник чужослів Павло Штепа
  2. жюрі — жюрі́ (франц. jury, від лат. juro – присягаю) 1. Група експертів-спеціалістів, яка розв’язує питання про розподіл місць і вручення нагород на конкурсах, змаганнях, виставках тощо. 2. В деяких капіталістичних країнах (напр., в Англії, Франції, США) склад присяжних засідателів у суді. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. жюрі — Жюрі́ (фр.), не відм. (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)