1. Словник української мови в 11 томах

забалакати

ЗАБАЛА́КАТИ див. забала́кувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забалакати — забала́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забалакати — див. забалакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забалакати — ЗАГОВОРИ́ТИ (почати розмову, звертаючись до когось), ЗАБАЛА́КАТИ розм., ЗАГОМОНІ́ТИ розм., ЗАМО́ВИТИ заст. рідко; ОБІЗВА́ТИСЯ, ОКЛИ́КНУТИСЯ розм. (звернутися з розмовою, запитанням і т. ін.). — Недок. Словник синонімів української мови
  4. забалакати — Забалакати, -ся см. забалакувати, -ся. Словник української мови Грінченка