забалакати
забала́кати
див. забалакувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забалакати — забала́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- забалакати — ЗАГОВОРИ́ТИ (почати розмову, звертаючись до когось), ЗАБАЛА́КАТИ розм., ЗАГОМОНІ́ТИ розм., ЗАМО́ВИТИ заст. рідко; ОБІЗВА́ТИСЯ, ОКЛИ́КНУТИСЯ розм. (звернутися з розмовою, запитанням і т. ін.). — Недок. Словник синонімів української мови
- забалакати — ЗАБАЛА́КАТИ див. забала́кувати. Словник української мови в 11 томах
- забалакати — Забалакати, -ся см. забалакувати, -ся. Словник української мови Грінченка