забалакуватися
ЗАБАЛА́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАБАЛА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Захоплюватися розмовою; розмовляти довго, охоче.
Алі помагав, хоч часом, коли хазяїн забалакувався з покупцями, він позирав на незнайоме село (Коцюб., І, 1955, 392);
Та у неділю Якось у полі ми зустрілись Та й забалакались (Шевч., II, 1953, 62);
Не любила Марва, що її чоловік часто так.. забалакається з чоловіками, що про все забудеться (Григ., Вибр., 1959, 165).
2. тільки недок. Говорити недоладно, невлад; збиватися в розмові.
Після першої дози хмелю Гопченко почав забалакуватись і..не раз називав Любку Катрею (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 122).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забалакуватися — забала́куватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- забалакуватися — див. говорити Словник синонімів Вусика
- забалакуватися — -уюся, -уєшся, недок., забалакатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Захоплюватися розмовою; розмовляти довго, охоче. 2》 тільки недок. Говорити недоладно, невлад; збиватися в розмові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забалакуватися — ЗАГОВОРИ́ТИСЯ (надто захопитися розмовою), ЗАГОМОНІ́ТИСЯ розм., ЗАБАЛА́КАТИСЯ розм. — Недок.: загово́рюватися, забала́куватися. Ішли (Артем і Христина) посеред шляху, .. Словник синонімів української мови
- забалакуватися — Забалакуватися, -куюся, -єшся с. в. забалакатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Заговариваться, заговориться, долго проговорить. Якось у полі ми зострілись та й забалакались. Шевч. 415. 2) Только несов. в.: заговариваться, бредить. Далі уже став забалакуваться і драться на стіну. Грин. I. 107. Словник української мови Грінченка