1. Словник української мови в 11 томах

забинтовувати

ЗАБИНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБИНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Перев’язувати, обгортати бинтом, марлею і т. ін.

Поки Мирослава оглядала рану, Артем мовчав. А як стала вже забинтовувати, озвався раптом (Головко, А. Гармаш, 1954, 325);

Дістав [Лаврін] із сумки марлю й забинтував собі руку (Донч., III, 1956, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забинтовувати — забинто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забинтовувати — -ую, -уєш, недок., забинтувати, -ую, -уєш, док., перех. Перев'язувати, обгортати бинтом, марлею і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забинтовувати — ПЕРЕВ'ЯЗУВАТИ (рану), ПОВ'ЯЗУВАТИ, ПЕРЕВИВА́ТИ діал.; БИНТУВА́ТИ, ЗАБИНТО́ВУВАТИ (перев. бинтом). — Док.: перев'язати, пов'язати, переви́ти, забинтува́ти. Як і всі, Ярина тоді допомагала воям, обмивала й перев'язувала рани (С. Словник синонімів української мови