1. Словник української мови в 11 томах

забинтований

ЗАБИНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забинтува́ти.

Од страшного болю я застогнав, схопив себе за обличчя: воно було вже забинтоване (Ю. Янов., II, 1954, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забинтований — забинто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. забинтований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до забинтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови