1. Словник української мови в 11 томах

забитий

ЗАБИ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до заби́ти 1-6.

Ліс схожий на масу колон, забитих в землю по крутій горі (Н.-Лев., II, 1956, 415);

Двері його [палацу] були наглухо забиті (Мирний, IV, 1955, 16);

Весь майдан уже був забитий народом (Головко, II, 1957, 627);

Одразу й своє власне горе полізло нагору, згадав [Іван Семенович] старшого сина, забитого в боях з окупантами (Ю. Янов., II, 1954, 121);

// у знач. ім. заби́тий, того, ч.; заби́та, тої, ж. Той (та), кого убили.

І в телеграфних проводах ніч над забитими ридала (Сос., Щастя.., 1962, 283);

// заби́то, безос. присудк. сл.

Посеред сволока гвіздок забито (Барв., Опов.., 1902, 122);

Петрусь вибив дошки, що ними було забито віконце (Багмут, Щасл. день.., 1951, 56).

Спа́ти мов (як, на́че і т. ін.) заби́тий — спати дуже міцно.

Пастух спав також мов забитий (Фр., VII, 1951, 150).

2. прикм. Доведений до отупіння гнобленням, жорстоким ставленням; затурканий.

Ось, волочучи кайдани.. віками цілими, проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі… (Коцюб., І, 1955, 150);

Колись без’язикі, німі, забиті і уярмлені народи піднімаються на весь зріст, заявляючи про свої людські права (Чаб., Шляхами.., 1961, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забитий — (ворог): запеклий, завзятий [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. забитий — заби́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. забитий — див. заморочений Словник синонімів Вусика
  4. забитий — (у землю) вбитий; (на війні) убитий; (брудом) захаращений; (хто) затурканий, загнаний, задурений, заштовханий, стуманілий, г. загулюканий. Словник синонімів Караванського
  5. забитий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до забити 1-6). Забите місце мед. — закрите механічне пошкодження тканин або органів без видимого порушення їхньої анатомічної цілісності; супроводжуються крововиливами, некрозом, розміжченням... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. забитий — за́би́тий вбитий (ср, ст) ◊ спа́ти як заби́тий → спати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. забитий — А, -е. 1. Заляканий, сором'язливий, непоказний, пригнічений (про людину). 2. Зневажений, забутий. А Євка тепер знала, що таке зіпсоване (здеградоване, спаплюжене, похєрене, забите, закинуте) мистецтво (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
  8. забитий — як (мов, не́наче і т. ін.) уби́тий (заби́тий). 1. зі сл. спа́ти. Міцно. Бурлаки покотом полягали на соломі й спали як убиті (І. Нечуй-Левицький); Повернувшись додому, Миня виліз на піч і заснув як убитий (В. Канівець); Піддубний виспався. Фразеологічний словник української мови
  9. забитий — ЗАБИ́ТИЙ у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), ЗАМОРО́ЧЕНИЙ, ОТУПІ́ЛИЙ, СЛІПИ́Й підсил., ЗАТУ́РКАНИЙ розм.; ЗА́ГНАНИЙ, ЗАЛЯ́КАНИЙ (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким-, чим-небудь). Словник синонімів української мови