1. Словник української мови в 11 томах

заблукалий

ЗАБЛУКА́ЛИЙ, а, е. Те саме, що заблу́каний 1.

Княгиня Ольга дивилась на чудовий нічний світ, ..слухала далекий крик заблукалої чайки (Скл., Святослав, 1959, 127);

Іноді лише пролітало яке заблукале чиря та в височині ледве чутно хурчав табунець качок (Досв., Вибр., 1959, 415).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заблукалий — заблука́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заблукалий — -а, -е. Те саме, що заблуканий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови