1. Словник української мови в 11 томах

забракнути

ЗАБРА́КНУТИ, не, док., безос., розм. Не вистачити, стати в недостатній кількості, мірі.

Здавило серце, забракло слів, і зосталися тільки сльози та туга без краю (Дн. Чайка, Тв., 1960, 212);

Кому ж не дісталося зброї, Тому не забракло сокири, коси Та в грудях одваги міцної (Л. Укр., І, 1951, 354);

Мене мов хто кулаком ударив у груди. Забракло повітря (Збан., Малин. дзвін, 1958, 150);

[Моргуненко:] Відваги, хоробрості, я вірю, вам теж не забракне (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забракнути — забра́кнути дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. забракнути — -не, док., безос. Не вистачити, стати в недостатній кількості, мірі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забракнути — забра́кло мо́ви кому, безос. Хто-небудь не може нічого сказати через відсутність аргументів і т. ін. (Паріс:) Спитав би й я: Кассандро, де твій меч? Адже в твоїх руках він був сьогодні, чи ти ним запобігла честі й слави? Мовчиш, проречиста, забракло мови!... Фразеологічний словник української мови
  4. забракнути — Забра́кнути, -кну, -кнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)