забракнути
забра́кло мо́ви кому, безос. Хто-небудь не може нічого сказати через відсутність аргументів і т. ін. (Паріс:) Спитав би й я: Кассандро, де твій меч? Адже в твоїх руках він був сьогодні, чи ти ним запобігла честі й слави? Мовчиш, проречиста, забракло мови! (Леся Українка).
забра́кло пові́тря кому, безос. Комусь стало важко дихати від несподіванки, хвилювання, неприємних переживань і т. ін. — Ви що, хочете назвати моє прізвище? Мені раптом забракло повітря.— А це буде залежати од вас, дорогенький (А. Дімаров).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забракнути — забра́кнути дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
- забракнути — -не, док., безос. Не вистачити, стати в недостатній кількості, мірі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забракнути — Забра́кнути, -кну, -кнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- забракнути — ЗАБРА́КНУТИ, не, док., безос., розм. Не вистачити, стати в недостатній кількості, мірі. Здавило серце, забракло слів, і зосталися тільки сльози та туга без краю (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах