заболіти

душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах).

се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).