1. Фразеологічний словник української мови

заблуканий

заблу́кана (блу́дна, приблу́дна) вівця́. Людина, яка порвала стосунки з тим середовищем, до якого раніше належала, або яка збилася з правильного життєвого шляху. — Так, нас запрошують. Бачиш, он вогнище, заблукана вівця! (П. Панч); Піп вовчими очима проводжав свою заблукану вівцю (П. Колесник); В’яжуться люди в товариства... та й Івана беруть між себе. А він ходить, наче та блудна вівця (Л. Мартович); Ой ходжу-блуджу я по улоньці, як приблудная вівця, Та ні до кого мені промовити та вірненького слівця (Укр.. пісні).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заблуканий — заблу́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заблуканий — Заблукалий, заблудлий, заблудний, ЯК ІМ. ЗАБЛУДА. Словник синонімів Караванського
  3. заблуканий — -а, -е. 1》 Який заблукав, випадково потрапив куди-небудь. 2》 перен. Який збився з правильного життєвого шляху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заблуканий — ЗАБЛУ́КАНИЙ, а, е. 1. Який заблукав, випадково потрапив куди-небудь. Пролинув угорі Крижак заблуканий, і срібно продзвеніло Туге його крило (Рильський, Поеми, 1957, 217); Останнього дня перед від’їздом надійшла заблукана... Словник української мови в 11 томах