забраковувати

ЗАБРАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Визнавати непридатним, невідповідним певним вимогам, незадовільним.

Ані одної штуки [худоби].., що вони доставили до ваги, не забракували їм купці (Фр., VIII, 1952, 363);

Вона промовчала про те, що їй геолог приніс власного вірша до стінгазети, який вона змушена була забракувати (Ю. Янов., II, 1954, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забраковувати — забрако́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забраковувати — -ую, -уєш, недок., забракувати, -ую, -уєш, док., перех. Визнавати непридатним, невідповідним певним вимогам, незадовільним. Великий тлумачний словник сучасної мови