забракувати
ЗАБРАКУВА́ТИ див. забрако́вувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забракувати — забракува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- забракувати — див. забраковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забракувати — ЗАБРАКУВА́ТИ², у́є, безос., чого. Док. до бракува́ти 1; забракнути. Здавалося їй, що з усіх боків голками кололи її очі всіх присутніх. Тут у неї й забракувало сміливості (Д. Бузько); Якось в останні дні перед Новим роком мені забракувало листівок для новорічних привітань (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
- забракувати — Забракува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)