1. Словник української мови в 11 томах

забродити

ЗАБРО́ДИТИ див. забріда́ти.

ЗАБРОДИ́ТИ¹, оджу́, о́диш, док. Почати бродити ( див. броди́ти¹).

ЗАБРОДИ́ТИ², о́дить, док. Почати бродити ( див. броди́ти²).

Вино забродило; *Образно. Забродило повітря п’янкими весняними пахощами (М. Ол., Леся, 1960, 59).

ЗАБРОДИ́ТИ³ див. забро́джувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забродити — забро́дити дієслово доконаного виду до забріда́ти заброди́ти 1 дієслово доконаного виду почати бродити — про людину заброди́ти 2 дієслово доконаного виду забруднити болотом розм. заброди́ти 3 дієслово доконаного виду про рідину Орфографічний словник української мови
  2. забродити — див. забрідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забродити — ЗАХО́ДИТИ (іти кудись далеко, за якусь межу або, йдучи, потрапляти далеко, не туди, куди слід), ЗАБРІДА́ТИ (ЗАБРО́ДИТИ) розм., ЗАВІ́ЮВАТИСЯ фам. — Док.: зайти́, забрести́, заві́ятися. Словник синонімів української мови
  4. забродити — Заброди́ти, -джу, -диш гл. Замочить въ водѣ, запачкать въ грязи. Словник української мови Грінченка