1. Словник синонімів української мови

забродити

ЗАХО́ДИТИ (іти кудись далеко, за якусь межу або, йдучи, потрапляти далеко, не туди, куди слід), ЗАБРІДА́ТИ (ЗАБРО́ДИТИ) розм., ЗАВІ́ЮВАТИСЯ фам. — Док.: зайти́, забрести́, заві́ятися. З нудьги із двору погуляти Якось, задумавшись, пішла (генеральша), Та аж за царину зайшла (Т. Шевченко); — Була я у гаях і забрела дуже далеко (Марко Вовчок); Похитав (Максим) чомусь сумовито головою і чомусь подумав, що добре було б кудись завіятись (Н. Рибак). — Пор. 2. забира́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забродити — забро́дити дієслово доконаного виду до забріда́ти заброди́ти 1 дієслово доконаного виду почати бродити — про людину заброди́ти 2 дієслово доконаного виду забруднити болотом розм. заброди́ти 3 дієслово доконаного виду про рідину Орфографічний словник української мови
  2. забродити — див. забрідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забродити — ЗАБРО́ДИТИ див. забріда́ти. ЗАБРОДИ́ТИ¹, оджу́, о́диш, док. Почати бродити ( див. броди́ти¹). ЗАБРОДИ́ТИ², о́дить, док. Почати бродити ( див. броди́ти²). Вино забродило; *Образно. Забродило повітря п’янкими весняними пахощами (М. Ол., Леся, 1960, 59). ЗАБРОДИ́ТИ³ див. забро́джувати. Словник української мови в 11 томах
  4. забродити — Заброди́ти, -джу, -диш гл. Замочить въ водѣ, запачкать въ грязи. Словник української мови Грінченка