забродчик
ЗАБРО́ДЧИК заст. (рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін.), НЕ́ВІДНИ́К рідко, НЕВІДНИ́ЧИЙ рідко. Кефаль вже почала вертатися з озера в море. Забродчики ловили її в єриках, заставляючи єрики очеретяними тинками (І. Нечуй-Левицький); — Звели ти своїм невідничим, — хай вловлять рибку (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. риба́лка.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забродчик — забро́дчик іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- забродчик — -а, ч., заст., розм. Рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забродчик — ЗАБРО́ДЧИК, а, ч., заст., розм. Рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін. Починалась тепла, тиха осінь. Забродчики попрочищали єрики, повикидали пісок і почали ловити кефаль (Н.-Лев., II, 1956, 239). Словник української мови в 11 томах
- забродчик — Забро́дчик, -ка м. Работникъ, занимающійся рыбной ловлей сѣтями на заводахъ. Черном. Словник української мови Грінченка