1. Словник української мови в 11 томах

забродчик

ЗАБРО́ДЧИК, а, ч., заст., розм. Рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін.

Починалась тепла, тиха осінь. Забродчики попрочищали єрики, повикидали пісок і почали ловити кефаль (Н.-Лев., II, 1956, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забродчик — забро́дчик іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. забродчик — -а, ч., заст., розм. Рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забродчик — ЗАБРО́ДЧИК заст. (рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін.), НЕ́ВІДНИ́К рідко, НЕВІДНИ́ЧИЙ рідко. Кефаль вже почала вертатися з озера в море. Забродчики ловили її в єриках, заставляючи єрики очеретяними тинками (І. Словник синонімів української мови
  4. забродчик — Забро́дчик, -ка м. Работникъ, занимающійся рыбной ловлей сѣтями на заводахъ. Черном. Словник української мови Грінченка