1. Словник української мови в 11 томах

забруднювати

ЗАБРУ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАБРУДНИ́ТИ, ню́, ни́ш і рідко ЗАБРУДИ́ТИ, уджу́, у́диш, док., перех.

1. Робити кого-, що-небудь брудним.

Пекельна смола пекла та забруднювала їх.. руки (Фр., II, 1950, 128);

— По піску навіть ліпше, — зважила вона, — а то мокре пале листя шелестить так смутно… та й сукню може забруднити, покаляти (Л. Укр., III, 1952, 666);

Обережно, щоб не забруднити папірця, Надя взяла його за кутики й почала читати (Ткач, Плем’я.., 1961, 132);

// Розчиняти, розпилювати (у воді, повітрі і т. ін.) речовину, що надає чому-небудь брудного кольору або робить його непридатним, шкідливим для використання.

Кисневі включення, які забруднюють метал, будуть зникати, а продукт реакції — окис вуглецю — екстрагуватися, тобто видалятися з металу (Наука.., 9, 1957, 6);

Забруднити воду.

2. перен. Позбавляти моральної чистоти, ганьбити кого-, що-небудь; споганювати.

[Яків:] Гей, Вартоломею, людоїде! Забруднив ти душу твою кривдою великою (Кроп., III, 1959, 64);

Актриса не почувала за собою ніякої вини. Адже вона нічим не забруднила своє сумління (Собко, Запорука.., 1952, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забруднювати — забру́днювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. забруднювати — ЗАБРУДНИТИ бруднити, засмічувати, д. занечищувати, (болотом) заболочувати, каляти, задрипувати, забрьохувати, зателепувата, затьопувати, с. запаскуджувати, запоганювати, дк. захвойдати; (обличчя) замурзувати; П. ганьбити, паплюжити, чорнити, очорнювати, обпаскуджувати. Словник синонімів Караванського
  3. забруднювати — -юю, -юєш, недок., забруднити, -ню, -ниш і рідко забрудити, -уджу, -удиш, док., перех. 1》 Робити кого-, що-небудь брудним. || Здійснювати забруднення. Забруднювати навколишнє середовище. || Розчиняти, розпилювати (у воді, повітрі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забруднювати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. забруднювати — Забру́днювати, -днюю, -днюєш; забрудни́ти, -дню́, -дни́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)