забруднювати
ЗАБРУДНИТИ бруднити, засмічувати, д. занечищувати, (болотом) заболочувати, каляти, задрипувати, забрьохувати, зателепувата, затьопувати, с. запаскуджувати, запоганювати, дк. захвойдати; (обличчя) замурзувати; П. ганьбити, паплюжити, чорнити, очорнювати, обпаскуджувати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забруднювати — забру́днювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- забруднювати — -юю, -юєш, недок., забруднити, -ню, -ниш і рідко забрудити, -уджу, -удиш, док., перех. 1》 Робити кого-, що-небудь брудним. || Здійснювати забруднення. Забруднювати навколишнє середовище. || Розчиняти, розпилювати (у воді, повітрі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забруднювати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- забруднювати — Забру́днювати, -днюю, -днюєш; забрудни́ти, -дню́, -дни́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- забруднювати — ЗАБРУ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАБРУДНИ́ТИ, ню́, ни́ш і рідко ЗАБРУДИ́ТИ, уджу́, у́диш, док., перех. 1. Робити кого-, що-небудь брудним. Пекельна смола пекла та забруднювала їх.. руки (Фр. Словник української мови в 11 томах