забур’янений
ЗАБУР’Я́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забур’я́нити.
Берег тут був забур’янений кропивкою (Десняк, Вибр., 1947, 17);
// У знач. прикм.
По забур’яненому полю зморено брели корови (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 520).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me