забур’янений

ЗАБУР’Я́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забур’я́нити.

Берег тут був забур’янений кропивкою (Десняк, Вибр., 1947, 17);

// У знач. прикм.

По забур’яненому полю зморено брели корови (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 520).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me