1. Словник української мови в 11 томах

заважати

ЗАВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАВА́ДИТИ, джу, диш, док. Бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чому-небудь; перешкоджати.

— А йдіть, діточки, гратися в другу хату, бо ви тут заважаєте… (Коцюб., І, 1955, 173);

Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити (Довж., І, 1958, 391);

Зимогор працював хутко і вправно. Вітер йому не заважав (Донч., II, 1956, 36);

— Спасибі вам, діду, й тобі, лицарю.., ми вам вірними помічницями будем і в братерській дорозі не завадимо (Стар., Облога.., 1961, 54);

Красномовний лісник оволодів увагою аудиторії і знав, що вже ніхто не завадить йому, не переб’є (Дмит., Наречена, 1959, 203);

— Здрастуйте, люди добрі, — голосно заговорила Ганна, — не завадила б я вашим справам? (Собко, Справа.., 1959, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заважати — (бути на перешкоді) перешкоджати, шкодити, (у розмові) перебивати. Словник синонімів Полюги
  2. заважати — заважа́ти дієслово недоконаного виду перешкоджати Орфографічний словник української мови
  3. заважати — I застувати, перебивати, перебаранчати, перешкоджати Фразеологічні синоніми: вертітися під ногами; крутитися перед очима; плутатися, під ногами; снувати перед очима; ставати на заваді; ставати на перепоні; ставати на перешкоді II див. перешкоджати; чіплятися Словник синонімів Вусика
  4. заважати — ЗАВАЖАТИ, ЗАВАДИТИ – ПЕРЕШКОДЖАТИ, ПЕРЕШКОДИТИ, -джу, -диш. Дієслова недоконаного виду заважати і перешкоджати в значенні "бути на перешкоді комусь, чомусь, ставати на заваді в чомусь" уживаються паралельно. Літературне слововживання
  5. заважати — Перешкоджати, ставати на заваді, обр. плутатися <�вертітися> під ногами; (говорити) перебивати, перебаранчати. Словник синонімів Караванського
  6. заважати — [заважати] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  7. заважати — -аю, -аєш, недок., завадити, -джу, -диш, док. Бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чому-небудь; перешкоджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. заважати — ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Словник синонімів української мови
  9. заважати — Заважа́ти і заваджа́ти, -жа́ю, -жа́єш кому́ (перешкоджати) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. заважати — I. Заважа́ти, -жа́ю, -єш сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. 1849, 85. Словник української мови Грінченка