завалений

ЗАВА́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до завали́ти.

Вихід [у море] був завалений. Навіть вельбот ледве зміг перебратись через замілену протоку (Трубл., І, 1955, 189);

Вулички [в Філіппополі] тісні, турецькі доми без вікон на вулицю, ..турецькі базари завалені виноградом (Л. Укр., V, 1956, 157);

Довгий низький підвал.. весь був завалений меблями, валізами, клунками (Гончар, III, 1959, 144).

2. у знач. прикм. Який завалився.

Білий димок ліниво здіймався над грузом завалених стін (Коцюб., II, 1955, 93);

Марія відсахнулася від бруствера, одбігла в завалений хід сполучення (Кучер, Чорноморці, 1956, 372).