завала
ЗАВА́ЛА, и, ж., розм. Те саме, що зава́л 2.
Жінка швидко пішла по шосе, туди, де мали бути партизани. Через кілька сот метрів вона наткнулася на завалу (Загреб., Європа 45, 1959, 546).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завала — зава́ла іменник жіночого роду велика купа чого-небудь обваленого або зваленого розм. Орфографічний словник української мови
- завала — ЗАВАЛ|А| (у шахті) обвал; (на дорозі) барикади, перекриття, загорода; (товарів) нагромадження, скупчення, захаращення, р. звал, (недоброякісних, ще) заваль; (снігу) замет, намет; (криги) зашерет. Словник синонімів Караванського
- завала — -и, ж., розм. Те саме, що завал 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- завала — ЗАВА́Л (нагромадження, купа чого-небудь обваленого або зваленого), ЗВА́ЛИЩЕ, ОБВА́Л, ОБВА́ЛИЩЕ, ЗАВА́ЛА розм., ЗА́ВАЛЬ збірн., розм., ЗВАЛ рідко. Словник синонімів української мови
- завала — Завала, -ли ж. 1) Завалъ, набросанная масса чего, загроможденіе. У хаті така завала, що нема де сісти. Н. Вол. у. 2) Заносы снѣжные. Завала снігу велика. Н. Вол. у. Лелет г зимі як кричит — то на завалу. Вх. Лем. 414. 3) Грозовая туча; буря. Від запад-сонця прийшла завала. Вх. Зн. 18. Словник української мови Грінченка