завдання

ЗАВДА́ННЯ, я, с.

1. Наперед визначений, запланований для виконання обсяг роботи, справа і т. ін.

Повинна взятися до наміру нового, Нових завдань вагу я маю понести (Зеров, Вибр., 1966, 486);

Ми до фінішу вчасно прийшли. З честю виконали, товариство, завдання, що на себе взяли (Сос., І, 1957, 498);

У новому фільмі «Арсенал» я значно звузив рамки своїх чисто кінематографічних завдань (Довж., І, 1958, 22);

// Настанова, розпорядження виконати певне доручення.

В одну з моїх поїздок по фронту за завданням редакції доля закинула мене на віддалену ділянку (Ю. Янов., II. 1954, 7);

Завдання, поставлене райвиконкомом перед Гнатом як головою сільради, було зовсім не таємне (Тют., Вир, 1964, 171);

[Ватутін:] Переправу здати моєму комендантові. Негайно. Повертайтесь на КП і ждіть нового завдання (Дмит., Драм. тв., 1958, 108).

Бойове́ завда́ння — наказ виконати що-небудь в умовах воєнних дій.

Командир полку одержав бойове завдання — за всяку ціну відбити у ворога Штепівку (Збан., Т. Шашло, 1949, 12);

Капітан Чумаченко. зібравши.. командирів рот, розтлумачує їм бойове завдання (Гончар, III, 1959, 350);

Дома́шнє завда́ння — конкретно визначені вправи, тексти, задачі і т. ін. для опрацювання вдома.

Я прокинувся і враз згадав, що в мене не написане домашнє завдання (Донч., Перемога.., 1949,26);

На завда́ння іти́ (вируша́ти і т. ін.) — виконувати доручену справу.

Коли вирушив на завдання, його охопило звичайне збудження розвідника і повернулася рівновага (Багмут, Опов., 1959, 69).

2. Мета, до якої прагнуть; те, що хочуть здійснити.

Не можу погодитися з висловленими Вами думками про завдання нашої літератури (Коцюб., III, 1956, 244);

Завданням його життя було — знайти якусь комору, аби розбагатіти відразу (Хотк., II, 1966, 163);

Виправляти природу, керувати нею — є завдання людини (Смолич, І, 1958, 69);

Створення матеріально-технічної бази соціалізму і комунізму — основне завдання діяльності комуністичних і робітничих партій соціалістичних країн (Ком. Укр., 10, 1967, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завдання — завдання і задача Завдання – те, що визначено або заплановано для виконання; доручення. А задача – це питання, що його розв’язують шляхом обчислень за певною умовою (наприклад, у математиці). В усному мовлення, у пресі часто плутають ці слова. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. завдання — завда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. завдання — ЗАВДАННЯ – ЗАДАЧА Завдання, р. мн. -ань. Наперед визначений, запланований обсяг робіт, якесь доручення; те, що хочуть здійснити тощо: бойове завдання, домашнє завдання, за завданням редакції. Задача, -і, ор. -ею. Літературне слововживання
  4. завдання — (поставлена мета) накреслення, плян, мета; (чиєсь) настанова, розпорядження, наказ, з. загад; (шкільне) б. з. завданок. Словник синонімів Караванського
  5. завдання — -я, с. 1》 Наперед визначений, запланований для виконання обсяг роботи, справа і т. ін. || Настанова, розпорядження виконати певне доручення. Бойове завдання. Технічне завдання — документ, що вміщує загальні відомості з розробки виробу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. завдання — (англ. task) ціль, поставлена перед організацією або робочою групою, що слугує критерієм ефективності її роботи. 3. не формулюється випадково або суто теоретично. Зміст з. випливає з копіткого процесу обробки отриманих даних, їхнього узагальнення, аналізу і синтезу. Економічний словник
  7. завдання — ЗАВДА́ННЯ (визначений, спланований обсяг роботи і т. ін.), ЗАДА́ЧА розм. рідко. — Задача наша бойова зараз така — розшукати партизанів (А. Головко). ЗАВДА́ННЯ (справа, доручена комусь для виконання), НАРЯ́Д, ЗАГА́ДУВАННЯ, ЗАДА́ЧА розм. рідше, ЗА́ГАД розм. Словник синонімів української мови
  8. завдання — Завда́ння, -ння, -нню; -да́ння, -да́нь і -да́ннів, -да́нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. завдання — рос. задание одиниця роботи, яка визначається користувачем і виконується обчислювальною машиною. Складні варіанти 3. мають певну послідовність кроків, окремі з них можуть залежати від результатів виконання попередніх кроків. Eкономічна енциклопедія
  10. завдання — Завда́ння, -ня с. Задача; урокъ. Башт. 22. Словник української мови Грінченка