1. Словник української мови в 11 томах

завдруге

ЗАВДРУ́ГЕ, присл., діал. Удруге.

Ой надав мені біс завдруге женитись! (Манж., Тв., 1955, 245);

— Усі фронти завдруге у думці пройшов (Головко, II, 1957, 433).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завдруге — завдру́ге прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. завдруге — присл., діал. Удруге. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завдруге — Завдру́ге нар. = вдруге. А він його завдруге як заціде у вухо! Херс. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка