1. Словник української мови в 11 томах

завдовіти

ЗАВДОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що овдові́ти.

Я на чужій чужині завдовіла, З маленькими дітками осиротіла (Укр.. думи.., 1955, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завдовіти — завдові́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. завдовіти — -ію, -ієш, док., розм. Те саме, що овдовіти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завдовіти — Завдовіти, -вію, -єш гл. Овдовѣть. Малою заміж пішла, та ще й молодою завдовіла. Мил. 91. Чом ви, цвіти, рано забіліли, я молода завдовіла. Чуб. V. 806. Словник української мови Грінченка