1. Словник української мови в 11 томах

завербований

ЗАВЕРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завербува́ти.

Сидір і Балябін принесли кілька десятків мечів.. Їх виготовив сільський коваль, завербований ними ще раніше в недалекому селі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 57);

// у знач. ім. завербо́ваний, ного, ч.; завербо́вана, ної, ж. Людина, яку завербували, яка завербувалася.

Не встигли «побратими» упоратись з пожежею, як розкотилася чутка, що до ям на роботу йдуть завербовані (Кол., Терен.., 1959, 65);

// завербо́вано, безос. присудк. сл.

Вже при допомозі Василя Козака завербовано для роботи в госпіталі.. мало не півсотні студенток (Бурл., М. Гонта, 1959, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завербований — завербо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. завербований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завербувати. || завербовано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. завербований, -ного, ч.; завербована, -ної, ж. Людина, яку завербували, яка завербувалася. Великий тлумачний словник сучасної мови