1. Великий тлумачний словник сучасної мови

завербований

завербо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до завербувати.

|| завербовано, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. завербований, -ного, ч.; завербована, -ної, ж. Людина, яку завербували, яка завербувалася.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завербований — завербо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. завербований — ЗАВЕРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завербува́ти. Сидір і Балябін принесли кілька десятків мечів.. Їх виготовив сільський коваль, завербований ними ще раніше в недалекому селі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 57); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах