завершування

ЗАВЕ́РШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. заве́ршувати.

Чемериця з тривогою помітив, що робота на завершуванні бичків [бетонованих стовпів мосту] іде надто мляво (Коцюба, Нові береги, 1959, 442).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завершування — заве́ршування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. завершування — -я, с. Дія за знач. завершувати. Великий тлумачний словник сучасної мови