завершуватися
ЗАВЕ́РШУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАВЕРШИ́ТИСЯ, и́ться, док.
1. Іти, наближатися до кінця, закінчення; закінчуватися.
Сонце хилилося на захід, завершувався весняний погожий день (Ле, Наливайко, 1957, 309);
Досліди, які провадив Попов, завершились створенням першого в світі радіоприймача, названого ним громовідмітчиком (Наука.., 3, 1959, 16);
У Львові державна діяльність Антона Глущука не завершилась. Народні збори обрали його Народним уповноваженим до Москви на сесію Верховної Ради (Чорн., Визвол. земля, 1950, 211);
Перехід до комуністичного розподілу завершиться після того, як принцип розподілу по праці вичерпає себе до дна, тобто коли настане достаток матеріальних і культурних благ (Програма КПРС, 1961, 80).
2. тільки недок. Пас. до заве́ршувати.
Значення в інших словниках
- завершуватися — заве́ршуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- завершуватися — [завершуватиес'а] -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
- завершуватися — -ується, недок., завершитися, -иться, док. 1》 Іти, наближатися до кінця, закінчення; закінчуватися. 2》 тільки недок. Пас. до завершувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завершуватися — ЗАКІ́НЧИ́ТИСЯ (про дію, подію, явище, відрізок часу — дійти до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАВЕРШИ́ТИСЯ, ДОВЕРШИ́ТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ДІЙТИ́, ПОГА́СНУТИ (про певний часовий відрізок); ВІДШУМІ́ТИ, ВІДГРИМІ́ТИ, ВІДГУРКОТІ́ТИ... Словник синонімів української мови