1. Словник української мови в 11 томах

завзятися

ЗАВЗЯ́ТИСЯ, візьму́ся, ві́зьмешся, док., розм.

1. Задумавши що-небудь, невідступно домагатися його виконання, діяти уперто, наполегливо.

— Я колись до неї [дівки] — а вона як стусоне мене в груди!.. Чекай же, думаю собі, завзялася ти, завізьмусь і я… (Коцюб., І, 1955, 139);

Громада, бачите, завзялася та й вибрала до ради самих противників дідича (Март., Тв., 1954, 65);

— Ви впадете десь на шляху, як ті безумці, що завзялися перейти безкрайню безводну пустиню (Кол., Терен.., 1959, 282).

2. на кого-що. Затаївши недобрі почуття проти кого-, чого-небудь, виявити бажання учинити зло; намір до ворожих дій.

[Анна:] І певно, що як він на нас завзявся, то зітре нас на порох, знищить, зруйнує (Фр., IX, 1952, 111);

Це було в самий розпал великої трагедії, що уготувало польське панство.., завзявшися на святиню українського духу, на його буття (Стар., Облога.., 1961, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завзятися — завзя́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. завзятися — див. дорікати Словник синонімів Вусика
  3. завзятися — Завзя́тися, перен. Настирливо вчепитися. Я відчуваю таке скавуління цілим тілом від стіп до голови. Стараюсь не звертати на се уваги і пробую бути ніби глухим Годі! “Змилуйтесь над нещасливою, а Бог заплатить вам!... Українська літературна мова на Буковині
  4. завзятися — -візьмуся, -візьмешся, док., розм. 1》 Задумавши що-небудь, невідступно домагатися його виконання, діяти уперто, наполегливо. 2》 на кого – що. Затаївши недобрі почуття проти кого-, чого-небудь, виявити бажання вчинити зло; намір до ворожих дій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. завзятися — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. завзятися — Завзя́тися, завізьму́ся, -ме́шся на кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. завзятися — Завзятися, візьмуся, -мешся гл. 1) Задаться цѣлью, упорно стремиться къ чему. Завзялись ляшки ще й багатії люде забігать, забрати тих бідних сирот. Чуб. V. 973 — 974. 2) — на ко́го. Взъѣсться, ожесточиться, напасть на кого. Писарь завзявся на мене. Камен. Словник української мови Грінченка